Люди залишились без світла та їжі

Перший раз (на початку грудня минулого року) причиною цього став борг навчального закладу у сумі більше 10 тисяч гривень “Ей-І-Ес Рівнеенерго”. Але після його погашення на всіх об’єктах текстильного технікуму електропостачання було відновлено. Мешканці тоді “кочували” у темних кімнатах протягом тижня. Власне, стільки часу вони живуть вже і цього разу через борг 19 тисяч гривень.
Половина кімнат гуртожитку заселена студентами технікуму (для них знову влаштували вимушені канікули), в інших живуть молоді люди різних професій: лікарі, службовці, вчителі, працівники правоохоронних органів та інші. Вони й “виручають” гуртожиток, перекриваючи збільшеною платою за кімнати комунальні потреби житлової споруди. Але з похолоданнями окремі з них починають використовувати різні обігрівальні прилади.
Директор технікуму Адам Павлюк з цього приводу говорить:
— На сьогодні борг, який виник внаслідок збільшеного використання електроенергії, складає майже 16 тисяч гривень. Ми вже погасили три тисячі. Ще до початку опалювального сезону мешканці гуртожитку обігрівали кімнати камінами, плитками. Також усі вони використовують різну апаратуру: праски, телевізори, пральні машини. І це сприяє накопиченню боргу в зимовий період. Але я з розумінням ставлюся до цієї проблеми — усі ми люди. Справа в тому, що поки що неможливо збільшити оплату за кімнати. Лист про допомогу технікуму надіслали в Міністерство освіти. Там зрозуміли нашу проблему і надіслали відповідні платежі у держказначейство. Тому надія на включення електроенергії є.
Взагалі, за словами пана Адама, це відключення може призвести до непередбачуваних наслідків. Сама блокова конструкція гуртожитку №2 не передбачає відключення електроенергії, бо в приміщенні виникає травматична ситуація. Справа в тому, що навіть удень коридори настільки темні (природне світло сюди не проникає), що ходити ними практично неможливо. Аварійного освітлення тут нема.
У прес-службі “Ей-І-Ес Рівнеенерго” повідомили, що підключення не відбудеться до погашення боргу.
— Я приїхав сюди, бо викликали у військкомат, — розповідає студент другого курсу технікуму М. — Але, напевно, мушу повертатися, бо вже несила їсти одне сало. Не розраховував, що у зв’язку з військкоматом затримають тут на кілька днів. Є картопля, але приготувати її ніде.
Студенти та мешканці гуртожитку вдаються до своїх потаємних методів приготування їжі: хтось купує сухий спирт, щоб закип’ятити чашку чаю, інші — роблять “жуки”, а дехто вже планує завозити в кімнати... газові балони та плитки. Парадокс. Але ж за вікном двадцять перше століття!